Чому збірна Австрії має виграти Євро-2024?
По-перше, тому що чемпіонат пройде в Німеччині, а це майже вдома. Але без тиску, який відчуває країна-господар. Та по-друге, і найголовніше, тому що збірну очолює Ральф Рангнік.
Ну то й що?
Дійсно, ну то й що з того? А Німеччину - Нагельсманн, Італію - Спалетті, Францію - Дешам, Нідерланди - Куман, Португалію - Мартінес. І гравці під їх керівництвом набагато вищі за класом. Більш того, дві з названих команд (Франція, Нідерланди), є прямими суперниками по групі. А у групі ще є й Польща, яка, м'яко кажучи, не поступається за рівнем виконавців. Окрім того Рангнік не має такого тренерського або ігроцького досвіду участі у турнірах збірних як Дешам та Куман.
Та не поспішаймо. Пригадаємо, що собою являє сам Рангнік, як йому вдалося змінити збірну Австрії та в який футбол вона грає.
Рангнік: прозріння
Слово Ральфові: "Книг не було. Ніяких вправ. У нас навіть не було словникового запасу, щоб описати те, що відбувалося на полі. Але ми знали, що це майбутнє. І нам довелося це з'ясувати.
Тоді я був гравцем-менеджером футбольного клубу "Вікторія" (Бакнанг), з шостого дивізіону, під Штутгартом. У нас виходило не дуже, але нам неймовірно пощастило - холодним лютневим днем 1983 року ми раптово зустріли генія.
Київське "Динамо", команда легендарного Валерія Лобановського, знаходилася у сусідньому тренувальному центрі і потребувала легкого спаринг-партнера. Через декілька хвилин, коли м'яч пішов у аут, мені довелося зупинитися і перерахувати гравців. Щось пішло не так. У них на полі було 13 чи 14 чоловік?
Раніше я грав проти топ-команд, ми, звичайно, завжди їм програвали, але вони, принаймні, давали час від часу перепочинок. Кияни були першою командою, з якою я коли-небудь стикався, котра систематично пресингувала м'яча.Це було моє футбольне прозріння. Я зрозумів, що є інший спосіб гри".
Кожну зиму Рангнік приходив з блокнотом у руках, коли "Динамо" прибувало на збір у Руйті, намагаючись зрозуміти, що і як вони роблять.
Треба зауважити, що майже всі клуби Німеччини та сама збірна грали у 1980-90 роках за схемою 3-5-2 з ліберо у стилі Беккенбауера та персональною опікою. Успіхи збірної у 1990 та 1996 роках здавалося тільки підкреслювали правильність вибраного напрямку. Були й такі, як Фелікс Магат, який говорив: "Тактика - це справа для поганих гравців".
Шліфувати свої ідеї Рангнік почав за допомогою Гельмута Гросса, інженера-будівельника, який самостійно вивчив футбольну тактику та запропонував сиситему Ballorientierte Raumdeckung - зональну опіку з інтенсивним пресингом. Також орієнтиром став Арріго Саккі - його 4-4-2 з грою захисників в лінію й компактністю розташування.
Та справа не тільки в тактиці. Він започаткував посади, яких не було раніше - відеоаналітик, спортивний психолог. Його підхід - гравці під систему, в основному віком до 23 років, физично витривалі та зі швидким мисленням.
Досягнення та вплив
З трофеїв у Ральфа тільки Кубок Німеччини з "Шальке-04". Але перемога у чвертьфіналі Ліги чемпіонів над "Інтером" 5:2 та 2:1, у Регіональлізі з "Ульмом", вихід до Бундесліги з "Ганновером" та "Лейпцигом" теж чогось вартуюють. Ще важливішим досягненням є вихід з сільською командою "Гоффенгайм" з третього дивізіону до Бундесліги, де вдалося закріпити команду та побудова певної філософії в Ред Буллі "Зальцбург" та "Лейпциг".
Найголовніше ж, що він зламав стереотипи німецького футболу та вплинув на формування багатьох тренерів нового покоління. Ось неповний список таких менеджерів.
Придивіться скільки людей пройшли через структуру РБ. Ральф вже залишив по собі велику спадщину. Іноді це набагато важливіше за трофеї та кубки.
Тренер й спортивний директор: 2 в 1
Одна з переваг, яку має Рангнік над багатьма тренерами, це успішне поєднання двох різних професій - тренера та спортивного директора. У 2012 році Ральф почав роботу спортивного директора у двох клубах Ред Булл одночасно - "Зальцбург" та "Лейпциг". Він сфомував три фундаментальні принципи розвитку футбольного клубу, які він назвав "Три К".
Перша "К" - це Концепт, впровадження у клубі конкретної ДНК - футбольного стилю, в який ми хочемо, щоб команда грала. Мета - зробити команду впізнаваною за своїм стилем, навіть у найгірший для неї день.
Друга "К" - Компетентність. Знайти найкращих людей на кожну посаду у клубі. Розвивати їх, щоб вони ставали дедалі краще.
Третя "К" - Капітал. Або кеш. Щоб реалізувати будь-яку ідею не обійтися без грошей, але це на замінює важливості концепту та компетентності. Більш того саме перші два пункти принесуть з часом і збільшення капіталу.
Для збірної дуже цінний досвід. І ось чому.
Що Рангнік змінив у збірній?
Він успадкував команду Франко Фоди, яка грала у дисциплінований контратакувальний, але дещо консервативний прямолінійний футбол. Загалом матчі збірної не викликали інтересу у вболівальників, тому проходили в напівпорожніх стадіонах. За Рангніка ситуація почалася змінюватися на краще. В основному збірна проводила матчі у Відні на арені "Ернст Хаппель".
Але команда також провела два матчі поза Віднем, на стадіоні "Райффайзен" клубу ЛАСК з Лінца.Також Ральф став більше залучати гравців з австрійської Бундесліги. Все це, разом зі зміною стиля гри та результатами, привернуло увагу вболівальників.
За словами Себастьяна Прьодля, колишнього гравця збірної, а наразі телеексперта, Рангніку вдалося встановити тісні взаємини з гравцями, він у курсі їхніх особистих подій та ситуацій.
У кваліфікації до Євро-2024 австрійці виступли дуже впевнено, програвши лише одну гру.
Команда посіла друге місце, відставши від Бельгії лишень на одне очко.
Я не перебільшую значення товариських ігор, але результати дуже обнадійливі.
Особливо гра з німцями. Хто не бачив - рекомендую. У цій грі можна побачити візитну картку команди і зрозуміти у що вона грає. Отож...
Футбол Рангніка - який він?
Футбол Рангніка - високий пресинг, контрпресинг, темп, швидкісні контратаки, вертикальність. Команда ставить за мету забити гол за 10 секунд після відбору. Але це не автобус, не захисний футбол. Команда володіє м'ячем досить часто. Плюс-мінус виходить десь 50 на 50. М'яч ходить досить швидко з наступною вертикальною або діагональною передачею вперед, де в один дотик розігрується комбінація для виходу на ударну позицію. Щодо схем, то він не абсолютний догматик. Його команди грали 4-2-2-2 та 4-3-3.
Знову слово Ральфові, щоб зрозуміти його погляди: "Треба бути кращими за всіми п'ятьма елемантами футболу, щоб досягти успіху на найвищому рівні. По-перше, володіння м'ячем проти добре організованого суперника. По-друге, як ми граємо, коли мя'ч у іншої команди - де та як інтенсивно ми атакуємо? Третій та четвертий - два перехідних моменти гри після втрати та повернення м'яча. П'ять - це стандартні положення, як у нападі, так і у захисті. Більше 30 відсотків голів забивається після кутових, штрафних та пенальті. Чи ми присвячуємо 30 відсотків часу тренуванням стандартів?..
Найцікавіше для мене - бачити, як розвивалася та прискорювалася перехідна гра. За 8-10 секунд після того, як мяч виграно чи програно, відбувається стільки усього. Ці моменти вирішують гру, і більша частина наших тренувань присвячена тому, що ми називаємо ройовою поведінкою[ Ральф наводить приклад з бджолами], синхронним рухом гравців...
Якщо ви хочете збільшити швидкість своєї гри, вам доведеться розвивати більш швидкий розум, а не тільки швидкі ноги. Покращення означає більш швидке сприйняття речей, швидший аналіз, швидше прийняття рішення, більш швидку дію...
Я зрозумів, що багато помилок відбувається з причини надто емоційного сприйняття під час ігр, або тому що ви закохалися в гру своєї команди, або тому що ви розізлилися. Треба зберігати баланс і дивитися на гру беземоційно, аналізувати, що відбувається насправді та бачити, що, можливо, треба покращити...
Досвід також навчив мене, що гравці потребують чітких правил. Недостатньо сказати їм, що треба робити, а що ні. Ви повинні переконати їх, що дотримання правил їм підходить. Роздягальня повинна прийняти це. Вони будуть слідкувати за тим, щоб усі гравці залишалися на прямому та вузькому шляху, тому що все не може йти зверху. Тиск від однолітків сильніший за тиск керівника. І правила повинні розповсюджуватися й на менеджера. Ви повинні практикувати те, що проповідуєте...
Тактика, фізична підготовка й правила надзвичайно важливі, але вони є лишень засобом для досягнення мети. Моя робота - покращувати гравців. Гравці підуть за вами, якщо відчуватимуть, що ви робите їх краще. Це найбільша й найщиріша мотивація...
Щоб розвиватися, навчати та тренувати, ви повинні бути впевнені, у який футбол вам потрібно грати. Це те, що обєднує всіх провідних тренерів Європи. Вони знають, як виглядає їх футбол, у них в голові є відео ідеальної гри. Завдання полягає у тому, щоб трансформувати цю ідею футбола у голови, серця, мізки та вени гравців. Це мотивація: передача переконань...
Сучасний футбол саме такий. Ви завжди повинні відчувати пристрасть до гри, але ви також завжди повинні намагатися вчитися. У той день, коли я усвідомлю, що більше не хочу вчитися, настане день, коли все скінчиться".
Як грає збірна Австрії?
Базовою схемою збірної є 4-2-2-2. Так виглядає основа команди. Топ-гравці: Алаба, Забітцер та Лаймер. Ключовими є також Баумгартнер і К. Шлагер.
А це найближчий резерв. Сюди можна додати ще 7-8 гравців, таких як форварди Саркарія, Вайманн, півзахисники Чам, Ентруп, захисники Прасс, Кверфельд, голкіпер Лаваль.
Професію тренера збірної називають навіть окремою, на відміну від клубного коуча. Оскільки дуже мало часу, щоб щось змінити, побудувати тактику. Якість гри футбольних клубів стала набагато вищою ніж у збірних команд. Раніше у деяких збірних були базові клуби, що допомагало тренерові поставити більш якісну гру. Згадаємо "Динамо" того ж таки Валерія Лобановського 1986 - 1990 та 1997 - 1999 років. Від 7 до 11 гравців виходили в основі. Зараз зустріти таке можна зрідка. Хіба що іноді тренери будують блоки з 2-3 гравців-одноклубників.
Але все інакше з Австрією. На схемах жовтими кругами виділено гравців, які пройшли структуру РБ "Лейпциг" або "Зальцбург," чи наразі там виступають. Тому можна сказати, що у австрійців є базовий клуб - це структура РБ. І очолює Австрію засновник цього направлення. Ідеальне поєднання! Тому Австрія, на відміну від багатьох збірних, цікава для перегляду, адже вона грає як клуб, а не збірна.
Початок атаки
Тут є різні варіанти. Ми можемо побачити таку структуру, де півзахисник Грілліч опускається до двох центрбеків, формуючи трійку, а фулбеки піднімаються вгору, розтягуючи суперника.
Такий варінт ми бачили у грі з Бельгією у Відні. Ксав'є Шлагер у центрі абсолютно вільний. Головне завдання доставити до нього "круглого".
.
А ось варіант біля своїх воріт з більш високою позицією голкіпера, який часто віддає одну з позначених передач.
У цьому варіанті є цікава типова награна комбінація з передачею від голкіпера верхи й скиданням головою на партнера, котрий відігрує на третього .
Позиційна атака
Притаманними для команд Рангніка є ось такі гострі вертикальні передачі в останню третину.
В позиційній атаці використовуються швидкі розіграші через другого на третього.
Уособленням стилю гри Рангніка стали два голи у ворота збірної Німеччини. З першим голом у 10 секунд не вклалися після відбору, але близько 13 секунд знадобилося для завершення швидкісної атаки. Знову м'яч верхи на Грегорича (№11), скидання головою і пас ліворуч у вільну зону на Забітцера.
Другий гол було забито, коли німці грали у меншості. Але атака була чудовою. Гольова від Грегорича. Вміння скинути, віддати в дотик, знаходячись спиною до воріт - основна цінність цього не дуже забивного форварда.
Другий гол словакам також класичний для австрійців. Навіть не буду коментувати.
Захист і пресинг
Найбільша сила команди у зональному пресингу. Німці дуже добре відчули це на собі. Ось Рюдігер не витримує такого тиску і створює гольовий момент біля своїх воріт.
Далі бачимо особливості зонального пресингу, де один гравець може "тримати" двох суперників.
Або навпаки: четвірка може накривати трьох.
Є триггери й у середині поля. Дивіться: проти трійки трійка, а двох опорних накриває теж трійка. але потрібна дуже чітка взаємодія. Тут Шлагер трішки затримується, і це дасть німцям можливість перевести м'яча на фланг атаки, де вже у них чисельна перевага.
А це вже словаки страждають. Знову бачимо особливості високого зонального пресингу. У центрі двоє гравців супроти словацького захисника. За декілька секунд володіння перейде до австрійців.
Якщо ж відібрати мяча не вийшло, команда розташовується у 4-4-2 в середньому блоці і чекає на триггер для чергового пресингу.
Стандарти
Стандарти також на рівні. Є подачі з продуманим рухом гравців. Ось, наприклад, у матчі проти Азербайджану. Бачимо дві групи: одна у воротарському, інша туди набігатиме.
Йде подача і четверо готові її замикати у воротарському. Гол!
А може Австрія розігрувати, як у грі зі шведами.
Висновки
За стилем гри австрійці дещо нагадують команди Валерія Лобановського: зональний прессинг, швидкісні атаки. Та воно й не дивно, дивлячись на передісторію. Хто ностальгує - ласкаво просимо до перегляду. Почніть із матчу Австрія - Німеччина, а продовжуйте на Євро.
Збірна Австрії - "найклубніша" з усіх збірних на Євро. Це додає їй шансів і можливостей. А тренер з сучасними поглядами на футбол. Або не так: багато з сучасних поглядів на футбол було сформовано ним. У "Байєрні" оцінили роботу Ральфа зі збірною. Та Рангнік відмовив, бо хоче довести новий проєкт до завершення.
Чи вийде Австрія з групи? Чи виграє чемпіонат? Чому б і ні? На турнірах завжди є місце для сенсації. Вважаю, що ми побачили достатньо аргументів того, що воно може бути підготовлене саме для Австрії. В одному впевнений: на Євро ми впізнаємо збірну Австрії! І не за кольором футболок...
Більше про тактику та історію футболу у моєму Телеграм-каналі
